Lanterne de Rochecorbon, Середньовічна сторожова вежа в Рошкорбоні, Франція

Лантерн-де-Рошкорбон — це квадратна кам'яна сторожова вежа заввишки 10 м, єдиний залишок середньовічної фортеці Рошкорбон, зведена в південно-західному куті квадратного муру. Її стовбур зі світло-сірого та бежевого каменю піднімається до пласкої вершини, облямованої трохи ширшим квадратним вінцем із невеликим виступним карнизом, а одразу під вершиною на одному боці є вузький прямокутний отвір. Основа розширюється в товще мурування, що зливається з краєм скелі над Луарою.

Тібо де Рош розпочав у 1093 році будівництво кам'яної фортеці з дозволу графа Анжуйського; Фульк IV захопив її близько 1100 року до завершення. Його син Робер де Бренн відновив роботи після миру з домом Анжу в 1133 році, замінив дерев'яний частокіл мурованою стіною, а в 1157 році у дворі збудували каплицю. Вежа — єдиний збережений залишок того замку.

Назва Rochecorbon походить від Корбона де Роша, лицаря, який жив у Воданумі незадовго до 1000 року і був небожем Ардуена, архієпископа Тура в 960–980 роках. Село називалося Roche Hardouin у XII столітті, а потім Vosnes-le-Crochet і Notre-Dame de Vosnes у XV–XVI століттях. Вежа є приватною і недоступною для відвідування, але її часто відкривають для публіки під час Європейських днів спадщини.

Вежа є приватною власністю і зазвичай недоступна для відвідування; її часто відкривають для публіки з нагоди Європейських днів спадщини. Вона стоїть на краю схилу над Рошкорбоном, де ґрунт нерівний, а туфове каміння ослаблене морозом і порожнинами, тож наближайтеся обережно.

Вежа займає ненадійне положення на краю скелі та постійно зазнає загрози від каменепадів. Ця безперервна геологічна зміна робить її наочним прикладом напруги між збереженням історичних споруд і силами природи.