Saint-Étienne Mine Museum, Музей шахти в Сент-Етьєні, Франція
Музей шахти Сент-Етьєн розміщується в будівлях шахти Куріо, останньої вугільної шахти міста, закритої 1973 року. Сталева ґратчаста копрова вежа з написом «CABESTAN» стоїть поруч із червоноцегляною будівлею з великими багатосекційними вікнами. Територія впорядкована ярусами на місці колишніх каменоломень; серед збережених споруд — велика мийниця та лампарня 1948 року.
Вугілля в Бобрені видобували з XVIII століття, де антикліналь виводила на поверхню три неглибокі пласти; старі каменярні до 1930-х років постачали й пісковик для підземних робіт. Близько 1840 року залізнична гілка до Монтрамбера пожвавила видобуток; шахта Куріо до 1930-х була найбільшою в басейні, а після націоналізації 1946 року стала штаб-квартирою західного сектору. Останню шахту закрили 1973 року, музей відкрився 1991 року.
Музей названо на честь шахти Куріо; у його колекціях є репродукція картини Жана-Поля Лорана «Шахтарі» та скульптура Армана Блоша «Шахтар». На території відбуваються театральні вистави, кінопокази й фестивалі; заклад має знак Musée de France.
Територія впорядкована терасами на місці давніх каменоломень, тож маршрут між машинним залом, ламповою та вмивальнями має ухили й сходи. Відтворена штольня та велика вмивальня 1948 року — окремі зупинки, а три постійні експозиції, відкриті в грудні 2014 року, мають власні зали. На огляд усього знадобиться кілька годин.
Шахта Куріо займає 15 га, а з відвалами — 30 га, а не кількасот. На сталевій ґратчастій копрі написано «CABESTAN», це видно з сусідньої цегляної будівлі. Тут зберігся найкраще збережений комплекс наземних споруд вугільного басейну Сент-Етьєна.
Спільнота допитливих мандрівників
AroundUs об'єднує тисячі дібраних місць, місцеві поради та приховані перлини, які щодня поповнюють 93 149 учасників по всьому світу.
