Église Saint-Evre de Toul, Абатство в Тулі, Франція

Абатство Сен-Евр було бенедиктинським монастирем за мурами Туля на південному заході, у передмісті, яке досі носить його назву. Обгороджена територія площею майже п'ять гектарів включала абатську церкву, монастирські будівлі, лікарню для бідних і паломників, господарські споруди, цвинтар і двір. Від монастиря нічого не залишилося; ренесансний будинок із готичним порталом XVI століття належав абатству, а після революції на вулиці Альбер-Дені збудували неороманську церкву, присвячену святому Евру.

Монастир був заснований у 507 році, що робить його найстарішою релігійною установою в регіоні Лотарингія. Він неодноразово руйнувався та відбудовувався, особливо після воєн та збройних конфліктів.

Абатство названо на честь святого Евра (Апра), сьомого єпископа Туля, похованого тут після смерті 507 року; його гробниця приваблювала паломників і замінила святого Маврикія як патрона. 934 року єпископ Гозлен зробив його абатством-школою для поширення бенедиктинської реформи, надіславши ченців до Монтьє-ан-Дер і Сен-Мансюї. Близько 1043 року чернець написав тут латинську байку «Екбазис».

Територія значною мірою доступна для прогулянок і демонструє старі фундаменти та поховання, виявлені під час розкопок. Найкраще досліджувати її пішки, щоб побачити всі ділянки колишнього монастиря.

Чернець цього монастиря близько 1043 року написав латинську поему під назвою «Ecbasis» про пригоду втечі теляти. Цей твір є одним із найстаріших відомих творів про тварин у середньовічній літературі.