Forest of Villefermoy, Охоронюваний ліс Natura 2000 у Сені і Марні, Франція

Ліс Вільфермуа — це лісовий масив понад 4 000 гектарів, з яких 2 675 гектарів державного лісу, на глинистому плато Брі в департаменті Сена і Марна. Його перетинають довгі прямі алеї, зокрема route de Valence з півночі на південь, та зіркоподібні перехрестя, як-от carrefour des Huit Routes у центрі. Державну частину розділяє навпіл сільськогосподарська просіка RD 67 між Ла-Шапель-Рабле та Ешубulen.

Спочатку ліс належав середньовічним абатствам, зокрема Барбо і Сен-Жермен-де-Пре, і слугував королівським мисливським угіддям для Людовика XVI, перш ніж стати державною власністю після Французької революції наприкінці XVIII століття.

Назва лісу походить від колишньої монастирської ферми Вільфермуа, збудованої ченцями Барбо, які також облаштували й доглядали сусідній ставок площею 40 гектарів, поділений дамбами на чотири частини, для рибальства. Прямі алеї та зіркоподібні перехрестя, зокрема перехрестя Восьми доріг, нагадують про давню мисливську традицію масиву, що був мисливським угіддям Людовика XVI.

Ліс лежить приблизно за 60 км на південний схід від Парижа і за 20 км на схід від Мелена, на території восьми громад департаменту Сена і Марна. Дорога RD 67 перетинає його через сільськогосподарський прохід між Ла-Шапель-Рабле та Ешубulen, розділяючи західний державний ліс і Bois de Saint-Germain-Laval на сході. Головні шляхи — прямі алеї, зокрема route de Valence з півночі на південь, що сходяться на зіркоподібних перехрестях, як-от carrefour des Huit Routes у центрі.

Більшість ставків лісу — це давні ями з видобутку жорнового каменю, а деякі перетворилися на торфовища, де століттями накопичувалася органіка в заповнених водою заглибинах. Став площею 40 гектарів біля колишньої монастирської ферми, розділений греблями на чотири частини, був викопаний і доглянутий для рибальства ченцями Барбо.