Pavillon Saint-Vigor, Історичний заміський будинок у Вірофле, Франція

Павільйон Сен-Вігор це класична житлова будівля XVIII століття з трьома з'єднаними секціями, центральна з яких підноситься вище за бічні крила. Його фасад має дорічні колони та загострені вікна, що виходять на сад.

Збудований 1770 року учнем архітектора Габріеля, павільйон належав родині Марі-Мадлен Мерсьє, уродженої Боке, колишньої годувальниці Людовика XV. Король надав шляхетство її нащадкам, які взяли ім'я «де Сен-Вігор» і оселилися у Вірофле. Внесений до списку історичних пам'яток 1945 і 1946 року, він майже тридцять років стояв занедбаним, доки 2004 року нові власники не відреставрували його.

Назва походить від Марі-Мадлен Мерсьє, уродженої Боке, колишньої годувальниці Людовика XV: король надав шляхетство її нащадкам, які стали зватися «де Сен-Вігор» і оселилися у Вірофле. 1794 року на колишньому півмісяці, де розверталися карети, посадили дві тополі — «дерева свободи».

Павільйон стоїть у Вірофле, департамент Івлін; до садового фасаду підходять з вулиці, де кам'яний мур і подвійна брама обрамляють вхід. Півмісячний майданчик, на якому розверталися карети, зник, а частину парку нині займає житловий комплекс Clos Saint-Vigor, тож будівлю оглядають ззовні. Це приватний будинок, внесений до переліку історичних пам'яток 1945 і 1946 року.

Паркет у салоні спалили німці, які окупували садибу під час Другої світової війни; теперішній паркет походить із Галереї дзеркал Версальського палацу. Дві тополі, посаджені 1794 року як «дерева свободи», стоять на місці півмісячного майданчика, де колись розверталися карети.