Hôtel de Praslin, Приватний особняк у 7-му окрузі Парижа, Франція.

Отель де Прален на rue de Bourgogne, 48 — приватний особняк, зведений 1775 року архітектором Гійомом Трепса як близнюк сусіднього Отель д'Анлезі під № 46, з такою ж фасадною та планувальною схемою. Темно-сині двері в світлому кам'яному фасаді під профільованою аркою мають півциркульне вікно та синю табличку з номером 48. Усередині бічні сходи ведуть на службовий поверх, далі — передпокій і два салони, другий на кілька сходинок нижче, до тераси й саду.

Особняк зведено 1775 року архітектором Гійомом Трепса для підприємця Жана-Матіаса Паск'є, одночасно з його близнюком під № 46, hôtel d'Anlezy. Назву він отримав від Сезара Габріеля де Шуазель-Пралена, герцога Пралена, який придбав його під час будівництва. 11 квітня 1918 року снаряд німецької «Паризької гармати» влучив у будинок № 48. Фасад з боку саду та оздоблення сходів внесено до реєстру історичних пам'яток розпорядженням від 10 травня 1926 року.

Особняк відображає те, як паризька знать вирішила переїхати до району Фобур Сен-Жермен наприкінці 18 століття, заснувавши новий центр аристократичного життя. Такі будинки стали символами соціального статусу та смаку серед вищих класів тієї епохи.

Будівля є приватною резиденцією, тож усередині її не оглянути; фасад, сині двері з віяловим вікном і різьблену кам'яну арку видно з rue de Bourgogne. Фасад з боку саду та оздоблення сходів внесено як monument historique згідно з постановою від 10 травня 1926 року. Сусідній будинок № 46, hôtel d'Anlezy, зведено водночас як його близнюк.

Будівля є близнюком будинку № 46, Hôtel d'Anlezy, зведеного водночас із симетричним фасадом і планом. 1999 року Франсуа Піно купив його за 7 мільйонів євро й замовив реставрацію під наглядом головного архітектора історичних пам'яток Бенжамена Мутона, який прибрав надбудову 1900-х років і відновив первісні кольори столярних виробів.