Abbaye Notre-Dame d'Ivry-la-Bataille, Бенедиктинське абатство в Іврі-ла-Батай, Франція

Абатство Нотр-Дам д'Іврі-ла-Батай — колишній бенедиктинський монастир, від якого залишилися лише вхідний портал і романська аркада, класифіковані як історичні пам'ятки 1932 року. Портал зберіг одну з шести колонних статуй, що прикрашали його одвірки, а сусідня аркада — напівциркульна. Комплекс розташований на північ від містечка, за межами старих мурів.

Засноване близько 1071 року Роджером д'Іврі, чашником Вільгельма Завойовника, абатство стояло на північ від міста в мурах. 1087 року воно згоріло, а 1563 року його пограбували кальвіністи під час першої релігійної війни; монастирська церква загинула за абата Філібера Делорма. Від 1668 року відбудоване за абата-коммендатора Філіпа де Вандома, 1791 року скасоване й продане як національне майно.

Абатство носить герб сеньйорів Іврі: «золоте поле з трьома червоними шевронами». «Monasticon Gallicanum» присвячує йому таблицю XXII, зображення 1687 року, а колекціонер Гюстав де Резе (1821–1905) подарував мерії гравюру первісного плану маєтку. Два дзвони абатської церкви відправили до Брейпону й обміняли на дзвони церкви Сен-Мартен.

Руїни розташовані на вулиці Rue de l'Abbaye біля річки Ер у департаменті Ер Нормандії. Місце доступне для прогулянок серед залишків, які розкидані достатньо, щоб оцінити колишнє планування монастирської території.

Пожежа, що вразила абатство, сталася 1087 року, а не 1092-го. Після пограбування кальвіністами 1563 року, під час першої релігійної війни, було втрачено абатську церкву, яку відбудували за абата Жака де Пуатьє. Від 1668 року конгрегація Сен-Мор відбудувала монастир під орудою комендаторного абата Філіппа де Вандома.