Phosphatière du Cloup d'Aural, Кар'єр з видобутку фосфатів у Баші, Франція

Фосфатьєр-дю-Клуп-д'Ораль — колишня кар'єрна фосфатна копальня в комуні Бак, у департаменті Лот. Її стіна — висока нерівна поверхня світло-сірого та бежевого вапняку, поцяткована ґулястими виступами; посередині й унизу до неї чіпляються плющ і дрібні рослини. У скелі відкриваються два темні заглиблення, а праворуч угорі на тонкому тросі висить металеве відро.

1865 року Жан-Андре Пумаред, аптекар і хімік із Коссада, помітив поблизу Кайлюса надзвичайно зелену пшеницю і наказав дослідити кісткові уламки та ґульчасті камені: 70–80 % трикальційфосфату. Фосфоритні ями Керсі розробляли з 1870-х; обстеження Гірничої служби 1886 року налічило 161 розробку й 30 000 тонн. Більшість закрили 1887 року; Клу-д'Ораль внесено до пам'яток історії 10 грудня 1998 року.

Місцеві називали фосфатні конкреції «crottes du diable» (чортів послід). Видобуток сягнув піку в 1870–1880-х: обстеження Гірничої служби 1886 року налічило 161 об'єкт і 30 000 тонн; у 1902 році лишилося два. Об'єднання Les Phosphatières du Quercy упорядкувало це місце, відкрите влітку 2000 року.

Відвідування відбувається через організовані екскурсії з гідом, які охоплюють кілька ділянок місця. Взуйте зручне взуття та будьте готові до вологих умов, типових для цього вологого середовища.

У фосфатних копальнях Керсі виявлено понад 600 видів тварин, а деякі скам'янілості слугували міжнародним еталоном стандартної послідовності європейських фаун. Клу д'Ораль входить до національного геологічного природного заповідника департаменту Лот, створеного в червні 2015 року, щоб зупинити розкрадання скам'янілостей віком у мільйони років.