Château de Courcelles-lès-Semur, Історичний замок у Курсель-ле-Семюр, Франція

Замок Курсель-ле-Семюр — середньовічний замок, перебудований у XVIII столітті на фундаментах XIII століття. Його будівлі групуються навколо квадратної вежі, відкритої на південь, до села, і оточені ровом, частково заповненим водою. Головний житловий корпус заввишки один поверх замикає двір з півночі; на сході стоїть квадратна вежа під наметовим дахом із вбиральнею.

1317 року в листах про шлюб Гійот, дочки Жана, сеньйора Курселя, згадано укріплений дім. У квітні 1333 року герцог Бургундський обміняв замок і Курсель на замок Отьюм, а 1374 року передав Курсель і Монтіньї-Сен-Бартелемі Гі та Гійому де ла Тремуайлю. 1468 року його описано як сеньйоріальний замок із понад тридцятьма кімнатами з камінами, оточений ровами з водою. Перебудований у XVIII столітті на фундаментах XIII, згодом став фермою; замок, землю й рови внесено до пам'яток історії 13 жовтня 1999 року.

Замок довго був панською резиденцією: у 1468 році його описують як такий, що має понад тридцять кімнат із камінами. 1586 року Жана, віконта де Таванна, заарештували в одному з його будинків у Курселі поблизу Семюр-ан-Осуа. 1961 року Бернар Бордері зняв тут частину «Трьох мушкетерів» із Мілен Демонжо та Жоржем Декрієром.

Замок стоїть на захід від села, на краю тераси над дорогою RD 980, і до нього доходить пішки з села. Будівлі згруповані навколо квадратної вежі, відкритої на південь, у бік села, а рів лише частково заповнений водою. Частина мурів сильно зруйнована, вікна замуровані, тому краще триматися подвір'я та зовнішнього огляду.

1961 року Бернар Бордері зняв тут частину фільму «Три мушкетери» з Мілен Демонжо та Жоржем Дескрієром. До 1794 року в північно-східному куті платформи стояла четверта квадратна вежа; у ровах лишилися тільки три вежі або їхні основи. Замок, землю та рови внесено до реєстру історичних пам'яток 13 жовтня 1999 року.