Château de Villers, Історичний замок у Вілле-сюр-Мер, Франція

Замок Вілле — це садиба у стилі Людовіка XIII у Вілле-сюр-Мер, зведена з червоної цегли зі світлими кам'яними наріжниками й обрамленнями вікон. Два прямокутні павільйони з'єднує центральна будівля, фасад якої має дві аркади, увінчані малою виносною вежею, обрамленою на верхньому поверсі балконом з кам'яними балясинами. Павільйони вкриті стрімкими сланцевими чотирисхилими дахами; інтер'єр переробили близько 1770–1780 років.

Замок, ймовірно, збудував Жан д'Емері, який 1576 року придбав інші феоди Віллера завдяки шлюбу з Маргеріт д'Авіла. 1692 року його син Антуан д'Емері, паж Людовика XIII, збанкрутував, сеньйорію конфіскували, а невдовзі її купила родина Малон де Берсі. Близько 1700 року Жан Парі де Монмартель, маркіз де Брюнуа, придбав маєток у Шарля Анрі де Малона; його син Арман Луї Жозеф помер там 1791 року, і замок перейшов до кузена Антуана Марі Парі д'Іллена.

Дерев'яне оздоблення бібліотеки разом із фасадами, дахами та городиною охороняється як історична пам'ятка згідно з постановою від 28 серпня 2003 року. Інтер'єр переробили близько 1770–1780 років за Людовіка XVI, тож ця декорація належить до тієї перебудови, а не до споруди XVII століття. Маєток перейшов від родини д'Емері до Малон де Берсі, а згодом до Жана Паріса де Монмартеля, маркіза де Брюнуа.

Розпорядження від 28 серпня 2003 року охороняє фасади й дахи, дерев'яне оздоблення бібліотеки та город. Замок стоїть на місці le château у Вілле-сюр-Мер, департамент Кальвадос; садиба приватна, тож будівлю оглядають ззовні.

Охоронний статус від 28 серпня 2003 року поширюється не лише на фасади й дахи, а й на дерев'яне оздоблення бібліотеки та город, що охороняється як окрема пам'ятка. Маєток перейшов від Емері до Малона де Берсі, а згодом до Жана Паріса де Монмартеля, маркіза де Брюнуа.