Église Saint-Hilaire, Церква в Ніорі, Франція

Церква Сен-Ілер — романо-візантійська церква в Ніорі, збудована за проєктом П'єра-Теофіля Сегретена, у формі латинського хреста за базилікальним планом із трьома однаково високими навами. Центральну наву від бічних відділяють великі три- або чотирилисті стовпи з коринфськими капітелями різного різьблення. Стриманий фасад має три аркові портали з коринфськими колонами, два бічні замуровані, над головним порталом — розетка, а під центральним щипцем — статуя святого Ілара між святими Амвросієм і Афанасієм.

Церкву звели на прохання єпископа Луї-Едуара Піє, коли район Ла-Бреш розбудовувався навколо вокзалу 1856 року; фінансування порівну взяли на себе Наполеон III і місто Ньор, а мер Поль-Франсуа Пруст був рушієм справи. Роботи тривали з 1862 до 1866 року, а освячення відбулося 1868 року. 2015 року споруду внесено до переліку історичних пам'яток.

Вітражі 1867 року походять з майстерень Драган у Бордо та Лобен у Турі, деякі медальйони датовані 1900 роком. Єпископ Луї-Едуар Піє особисто вибрав і оплатив третину вікон. На них видно місцевих святих, а у потрійному ланцетному вікні апсиди — Коронування Богородиці на червоному тлі.

Крипта під хором закрита для відвідувачів з міркувань безпеки, тож оглянути можна наву, бічні каплиці та трансепти. Церква стоїть у кварталі Ла-Бреш, за коротку прогулянку від вокзалу Ніора, відкриття якого 1856 року прискорило розбудову кварталу.

Крипта під хором закрита з міркувань безпеки, і в ній поховано лише одного священика, хоча вона призначалася для поховання настоятелів Сен-Ілера. Три дзвони вежі, що стоїть у північно-західному куті вівтарної частини, мають імена Елізабет, Ізабель та Елен.