Moulin de l'Épinay, Вежовий млин у Мож-сюр-Луар, Франція

Млин Епіне — це вежовий вітряк, збудований 1822 року в Ла-Шапель-Сен-Флоран, нині Мож-сюр-Луар. Його бежева кам'яна вежа має темний конічний дах, чотири білі ґратчасті крила та маленьке біле вітряне колесо з лівого боку даху. Спочатку він мав два поверхи й висоту 10 метрів.

Млин збудували 1822 року; тоді він мав лише два поверхи й був 10 метрів заввишки. Мельник повертав крила на вітер за допомогою гівра — довгої дерев'яної жердини від даху до землі, а крила були дерев'яними драбинами, на які він натягував полотно. 1860 року з'явилася система Бертона: одинадцять дощок на кожному крилі, що відкривалися двома мотузками через диференціал. 1925 року додали дизельний двигун, 1936 — електричний, а з 1947 млин працював лише від двигуна. Покинутий з 1970 року, він 1985 року був куплений громадою Ла-Шапель-Сен-Флоран, і 19 вересня 1989 крила знову рушили.

Млин досі меле пшеницю та гречку на борошно кам'яного помелу, а заснована 1991 року асоціація Un village, un moulin підтримує його роботу силами двох мельників-гідів і 43 членів. Прізвище Chataigner пов'язане з млином від 1822 до 1970 року, коли після смерті Шарля Шатен'є його брат Елі вирішив припинити роботу.

Доступ здійснюється через екскурсії з гідом, які показують, як працюють механічні системи та як зерно рухається будівлею. Відвідувачам слід очікувати підйому кількома сходовими маршами, щоб побачити внутрішні приміщення та механізми.

Маленьке біле колесо на даху — це механізм орієнтації під назвою le papillon, встановлений 1928 року. Цей пристрій англійського походження замінив довгу дерев'яну жердину guivre і трапляється лише на кількох французьких млинах. Мельник обертав ручку під дахом, щоб повернути шапку проти вітру.