Grotte des Chamois, Вапнякова печера в Кастелле-ле-Сосс і Меай, Франція

Грот-де-Шамуа відкривається у туронських вапняках приблизно за шістдесят метрів над джерелом Кулон у масиві Гран-Куає. Загальна довжина ходів становить 13 900 м, перепад висот — 390 м, від -67 до +323 м. Біля входу видно горизонтальні вапнякові шари; нижню частину заповнює темно-зелена вода, яку живить білий водоспад, що спадає по блискучій скелі.

Пастухи використовували печеру як укриття давно, і вона привернула ширшу увагу на початку XX століття, коли проєкт водогону для Ніцци спричинив дослідження цього місця. Ці інфраструктурні роботи призвели до першого систематичного картографування печерної системи.

З 2009 року печера стала місцем зустрічі міжнародних спелеологічних таборів, які об'єднують дослідників з Центральної та Східної Європи.

Щоб дістатися до печери, потрібна тривала піша прогулянка з належним спорядженням та фізичною підготовкою. Дослідження глибших ділянок вимагає спеціалізованого спелеологічного спорядження та професійної підготовки або супроводу.

Печера завдячує назвою кісткам сарни, які 1982 року знайшли водолази в першому сифоні. Три сифони долають під водою або після відкачування; у листопаді 2007 року відкачування виявило у воді першого сифона старі мідні чи бронзові деталі труб, імовірно пов'язані зі спробою водозабору з джерела Кулон на початку XX століття.