Tombe à la fille, Могила в Тейє, Франція

Могила дівчини — це поховання в лісі Тейє, позначене високим сірим бетонним хрестом на прямокутній основі, приблизно вдвічі вищим за основу, з маленькою металевою прикрасою посередині. Праворуч біля основи стоїть пофарбована зеленим металева скринька з похилою кришкою, а в лівому передньому куті — невелика біла статуя. На гравії біля підніжжя пам'ятника розкладені темні прямокутні таблички й букети рожевих, жовтих, червоних і білих квітів, позаду — стовбури дерев і густий підлісок.

Марі Мартен, уродженка Тресбефа й мешканка Тейє, мала 17–19 років, коли шуани схопили її на початку IV року (1795). Звіт комісара Директорії від вересня 1795 року розповідає, що її три дні катували, а потім повісили на дереві в лісі Тейє, залишивши лише сорочку; її зняли й поховали під деревом. Версії про її провину розходяться: вона нібито виказала шуанську схованку республіканцям із Бен-де-Бретань або відмовилася це зробити.

Марі Мартен шанують як святу Патод, від patao — галльського прізвиська, яким шуани називали республіканців. Паломники приходять насамперед на Великдень і свято Івана, а святу Патод традиційно просять допомогти малим дітям раніше почати ходити. У маленькі ніші, прибиті до сусідніх дубів, колись клали монети.

Могила стоїть на краю Гранд-Лінь, дороги, що перетинає ліс Тейє з північного сходу на південний захід, приблизно за 700 метрів від перехрестя з департаментською дорогою 772. Вона в комуні Тейє, біля струмка Арон, що утворює межу з Рюффіньє в Атлантичній Луарі. На гравійному ґрунті біля підніжжя хреста лежать таблички й квіти, тож обходьте їх обережно.

За місцевим переказом, жодна сокира не здатна зрубати дуба, до якого прив'язали Марі Мартен, а кілька дубів біля могили мають маленькі прибиті ніші, де відвідувачі колись залишали монети. Прощі тривають особливо на Великдень і на Івана Купала, а святу Патод традиційно просять допомогти малим дітям раніше піти.