Hôtel Emile-Justin Menier, Приватний особняк у 8-му окрузі Парижа, Франція

Отель Еміль-Жюстен Меньє — це триповерховий особняк у стилі Другої імперії, розташований перпендикулярно до авеню Ван-Дейк, з головним фасадом, що виходить на парк Монсо, і західним бічним крилом. У центрі кожного фасаду височить округлий виступ, скульптурне оздоблення якого виконав Жюль Далу для майстерні Ежена-П'єра Лефевра. У північно-східному куті є зимовий сад, видимий з парку, а склепінчастий вхід у почесному дворі веде до критих стаєнь.

Будівлю споруджено у 1869-1870 роках архітектором Анрі Парантом для виробника шоколаду Еміля-Жюстена Меньє, а 1874 року її відкрили прийомом і балом, де гості ходили домом, як музеєм. Меньє щороку влаштовував тут великий бал, зокрема 14 березня 1880 року, на який запросили понад дві тисячі осіб. Після його смерті 1881 року і смерті дружини 1895 року на похоронах були великі натовпи.

Назва особняка походить від шоколадника Еміля-Жюстена Меньє, який збудував його і щороку влаштовував тут великий бал; на бал 14 березня 1880 року запросили понад дві тисячі гостей. Еміль Золя в «Carnets d'enquêtes» занотував, що використав цей дім як прототип особняка в романі «Здобич» (1871), а Філіп Еріа взяв його за зразок для «Родини Буссардель» (1944).

Будинок стоїть на авеню Ван-Дейк поруч із парком Монсо, і його можна оглянути з тротуару. Фасад добре видно з вулиці, що дає відвідувачам змогу побачити оздоблення без доступу всередину.

Будівлю ледь не знесли, але в 1971 році вона отримала охоронний статус, що врятувало її від руйнування. Завдяки цьому відвідувачі можуть побачити один із гарних зразків паризької архітектури 19 століття.