Glacière de la Grâce-Dieu, печера в Шо-ле-Пассаван, Франція

Гласьєр де ла Грас-Дьє — це вапнякова печера в регіоні Ду на сході Франції, розташована на висоті близько 525 метрів, головна зала якої тягнеться на південь від входу. Позначена стежка зі сходами веде відвідувачів усередину, де прохолодне вологе повітря підтримує температуру близько п'яти градусів за Цельсієм, а в скельних утвореннях видно залишки скам'янілостей.

Печера утворилася в горизонтальних вапняках середньої юри: суха долина вище за течією закінчувалася понором, а обвал галереї збільшив залу. Лід добували з XVI до XIX століття, переважно для лікарень, які використовували його як знеболювальне. До 1725 року видобуток був вільним; власник Кост хотів брати плату, але інтендант Шарль де ла Невіль підтвердив право мешканців. У найкращі роки видобували до 190 тонн; від 2005 року лід повністю зник.

Мешканці Веллеро щороку 3 серпня мали приносити з печери до Безансона брилу льоду вагою 5–6 фунтів на месу Віднайдення мощей святого Стефана. Ця жертва мала спокутувати вбивство каноніка селянами; 1554 року Веллеро оштрафували на 20 ліврів за те, що звичай не виконувався два роки.

Вхід розташований на висоті 525 м, а порожнина похило спускається на 60 м до нижньої зали стежкою з численними сходами на схилі осипу. Доступ закритий з початку 2026 року в очікуванні відновлення діяльності; уточніть перед поїздкою. У великій розколині правої стіни видно скам'янілості, зокрема динозаврів, і сталактити над нижньою залою.

Вхід орієнтований на північ: холодний вітер біз проникає всередину і, щільніший за тепле повітря, затримується на дні зали за 60 метрів нижче. Лід різали на брили й виносили на спинах, згодом за допомогою лебідки; у найкращі роки видобували до 190 тонн. Останній лід зник у 2005 році.