Паравані, Озеро в Самцхе-Джавахеті, Грузія

Озеро Паравані — вулканічно-тектонічне озеро на вулканічному нагір'ї Джавахеті на півдні Грузії, на висоті 2073 м над рівнем моря між хребтами Самсарі та Джавахеті. Його площа становить 37,5 км², площа басейну — 234 км², і це найбільше озеро Грузії за площею. Вода мілка, середня глибина 2,2 м, максимальна 3,3 м, а берегова лінія порізана і простягається з північного сходу на південний захід.

Озеро заповнює улоговину, що утворилася, коли молодий плейстоценовий лавовий потік із хребта Самсарі перегородив річкову долину. Геофізичні дослідження виявили на дні озера велику стародавню споруду, яку науковці датують щонайменше бронзовою добою.

Села навколо озера — Фока, Владимировка, Тамбовка, Родіоновка й Аспара — заснували в XIX столітті духобори, російська релігійна група, заслана сюди царською владою. Їхні нащадки досі живуть у цій місцевості, а російські прізвища та цвинтарі цієї секти в цих селах нагадують про ту історію. Саме озеро є темою балади Ованеса Туманяна «Паравані», добре відомої вірменським читачам.

В озері водиться кілька видів риб, які приваблюють рибалок протягом усього року. Відвідувачам слід підготуватися до високогірних умов і взяти відповідне спорядження для висоти та гірського клімату.

Грузинське та вірменське джерела розходяться щодо рівня води: грузинська стаття вказує найнижчий рівень у жовтні–листопаді та найвищий у травні–червні, а вірменська стаття це перевертає. Товщина льоду сягає 47–73 см, а річка Паравані виносить близько 45 млн м³ води на рік.