Джимара, Гірська вершина на кордоні Росії та Грузії, Північна Осетія-Аланія, Росія

Джимара (також Джимарай-Хох) — вершина висотою 4780 м у Хохському хребті, за 9 км на захід від Казбеку, на кордоні Росії та Грузії. Її верхня частина значною мірою вкрита фірновими полями, а зі схилів спускаються чотири льодовики: Мідаграбін на заході, Колка на півночі, Західний і Центральний Суатісі на півдні. Масив складений глинистими сланцями, аргілітами й пісковиками ранньої–середньої юри, з виходами пліоценового Джимарського масиву гранодіоритів і кварцових діоритів.

Кордон між Російською Федерацією та Республікою Грузія проходить через вершину Джимари. Гора лежить у Хохському хребті, за 9 км на захід від Казбеку, а її назва існує в російській, грузинській та осетинській формах. Нижні схили відкривають пліоценовий Джимарський масив з гранодіориту й кварцового діориту, сформований імпульсами 3,7–2,0 млн років тому.

Назва Джимара має кілька форм: Джимарайи хох осетинською, Джімара грузинською та давніша Колкай-хох у російському вжитку. Осетинська форма додає до назви хох, «гора». Вершина лежить у Хохському хребті, за 9 км на захід від Казбеку, а її льодовики живлять річки Суатісі, Джимарадон і Геналдон.

Щоб досягти вершини, потрібне належне альпіністське спорядження та дійсні дозволи від російської та грузинської влади, оскільки вершина розташована на міжнародному кордоні. Лише ті, хто має солідний досвід альпінізму, повинні намагатися піднятися, оскільки умови на верхніх схилах можуть швидко змінюватися.

Вершина лежить на державному кордоні між Росією та Грузією, тож гора належить двом країнам. З її схилів спускаються чотири льодовики: Мідаграбін і Колка на півночі, Західний і Центральний Суатісі на півдні. Річки Суатісі, Джимарадон і Тепідон беруть початок на південному схилі, Мідаграбіндон і Геналдон — на північному.