Печера Крубера, Печера в масиві Арабіка, Грузія

Печера Крубера — субвертикальна карстова печера в масиві Арабіка в Абхазії, що складається з низки шахт, з'єднаних галереями. Головний вхід розташований на висоті близько 2250 м над рівнем моря в урочищі Орто-Балаган; другий вхід, Арабіка, відкритий 2014 року, лежить на 3 м вище. Найглибші окремі колодязі мають 115, 110 і 152 м, а нижче 200 м печера розгалужується на Некуйбишевську та Головну вітки. На фотографії тонка біла мотузка звисає у вузькій шахті вологої коричнево-сірої скелі, закріплена металевими анкерами, а спелеолог у жовтому комбінезоні та червоному шоломі підіймається крізь бризки води.

Грузинські спелеологи на чолі з Л. І. Маруашвілі з Інституту географії імені Вахушті Багратіоні виявили печеру 1960 року й дослідили її до 95 м, назвавши на честь дослідника карсту Олександра Крубера. Красноярські спелеологи повторно дослідили її до 210 м 1968 року як «Сибірську печеру», а київські 1982–1987 років сягнули 340 м під назвою Вороня. Після війни 1992–1993 років роботи відновили 1999 року; у жовтні 2004-го Українська спелеологічна асоціація перетнула 2000 м, а 2014 року підйом команди МДУ відкрив вхід Арабіка, на 3 м вищий.

Печера мала три назви: грузинські спелеологи 1960 року назвали її на честь географа Олександра Крубера, дослідники з Красноярська 1968 року — Сибірською, а київські — Воронячою, за воронами, що гніздяться у вхідному колодязі. Лише обмін інформацією між клубами показав, що це та сама печера.

Головний вхід лежить на висоті близько 2 250 м у долині Ортобалаган, а другий вхід, відкритий у серпні 2014 року, розташований на 3 м вище. Печера є низкою субвертикальних колодязів, з'єднаних галереями, з найглибшими окремими спусками 115, 110 і 152 м. Нижче 200 м вона розгалужується на Не куйбишевську вітку та Головну вітку, а понад вісім сифонів лежать між 1 400 і 2 144 м.

П'ять видів безочих членистоногих уперше описано з цієї печери, серед них колембола Plutomurus ortobalaganensis і бокоплав Kruberia abchasica. Найглибші частини, нижче 1600 м, проходять у чорному вапняку. Вхідну шахту спелеологи назвали Воронячою через ворон, що гніздяться там.