Sapara Monastery, Монастирський комплекс у Самцхе-Джавахеті, Грузія

Монастир Сапара займає вузьку смугу на схилі гори біля села Грелі; будівлі розташовані на різних рівнях обабіч стежки від входу до головної церкви. Церква Святого Сави стоїть на краю прямовисної скелі, а в барабані її бані шістнадцять вікон, вісім справжніх і вісім глухих. Церква Успіння, найдавніша будівля, має два будівельні шари, а дзвіниця стоїть за кілька метрів від стежки.

Сапара існувала щонайменше з IX століття. Наприкінці XIII століття вона перейшла до родини Джахелі: Саргіс Джахелі прийняв чернецтво під іменем Саба, а його син Бека звелів збудувати церкву Святого Саби, на порталі якої вказано архітектора Пересасдзе. Османська експансія спорожнила монастир близько 1600 року, а його ікони, зокрема ікону Святого Саби, перенесли до Чхарі та Ардеті.

Назва Сапара походить від грузинського слова «прихисток». Саргіс Джахелі прийняв чернецтво під іменем Саба, і його син Бека назвав головну церкву на його честь. На південній стіні святий Саба зображений поруч із володарями Джахелі Саргісом I, Бекою I, Саргісом II і Кваркваре. Зелений кам'яний іконостас церкви, різьблений сценами Благовіщення, нині зберігається в Музеї образотворчих мистецтв у Тбілісі.

Комплекс займає вузьку смугу на схилі гори, будівлі розташовані на різних рівнях обабіч стежки від входу до головної церкви. Дорога з Ахалцихе закінчується біля скелястої ущелини при вхідній брамі, де стоїть мала каплиця святого Стефана. Над монастирем, на заході, збереглися руїни старої фортеці, а частини муру ще видно на півночі та заході.

Дзвіниця належить до найдавніших у Грузії. Її кубічний перший поверх прикрашають зображення родини Лазурідзе, тут був їхній склеп, а дзвоновий ярус міститься вище. На тимпані північного порталу церкви Святого Сави вирізьблено хрест із двома медальйонами, на яких зображені птахи.