Kangerlussuaq, Льодовиковий фіорд у Сермерсоок, Гренландія.

Кангерлуссуак — це фіорд на сході Гренландії, завдовжки близько 70 км, що відкривається між мисом Дейхманна та мисом Гаммера. Його внутрішня ділянка, між островом Крамер і гирлом Амдруп-фіорду, сягає глибини 960 м. Фіорд живиться від льодовика Кангерлуссуак, який з 2000 року відступив приблизно на 10 км, подовживши фіорд.

Експедиція Георга Карла Амдрупа вздовж східного узбережжя Гренландії назвала фіорд у 1900 році; її учасники тоді ж знайшли залишки жител інуїтів. Назву Kangerlussuaq вже записав Густав Фредерік Гольм під час експедиції на жіночих човнах 1883–1885 років, а 1938 року її офіційно визнали. У 2018 році її замінила східногренландська форма Kangersertuaq.

Назва Kangerlussuaq означає «великий фіорд» гренландською; данська форма — Storfjord. Густав Фредерік Гольм записав цю назву під час жіночої човнової експедиції 1883–1885 років, а Комісія з наукових досліджень у Гренландії офіційно визнала її у 1938 році. У 2018 році її замінила східногренландська форма Kangersertuaq.

Фіорд завдовжки близько 70 км відкривається між мисом Дейхманна та мисом Гаммера; між островом Крамер і гирлом Амдруп-фіорду глибина сягає 960 м. Течії сильні й небезпечні, а доступ залежить від стану води та льодовиків. Середньорічна температура становить -11 °C, у липні 2 °C, у березні -18 °C.

Інтрузія Скарґорд біля входу у фіорд була виявлена Лоуренсом Вейджером у 1931 році під час Британської арктичної повітряної експедиції. Цей шаруватий габро, що утворився близько 54,4 млн років тому, відслонюється на площі 11 на 7,5 км. Наприкінці 1980-х почали розвідувальне буріння на метали платинової групи; у 2013 році запаси оцінили у 180 т золота, 270 т паладію і 22 т платини.