Lepoglava prison, В'язниця суворого режиму в Лепоглаві, Хорватія

В'язниця Лепоглава — це діюча пенітенціарна установа максимального рівня безпеки у Вараждинській жупанії на півночі Хорватії, якою керує Міністерство юстиції, а не музей. Вона займає будівлі колишнього монастиря паулінів, який влада перетворила на в'язницю 1854 року. Перед в'язницею 2005 року встановлено пам'ятник жертвам.

В'язницю Лепоглава створили 1854 року в монастирі, що раніше належав паулінам і який влада перетворила на пенітенціарний заклад; частину майна ордену там повернули єпархії лише 2001 року. Згодом нею користувалися Австро-Угорщина, Королівство Югославія, Незалежна Держава Хорватія та комуністична Югославія. 1878 року начальник Еміль Тауфер запровадив ірландську систему виправлення і відкрив майстерні для каторжної праці, а молодших в'язнів навчали грамоти.

В'язниця названа на честь Лепоглави у Вараждинській жупанії, а її будівлі спершу були монастирем отців паулінів, частину майна якого єпископству повернули лише 2001 року. 1878 року начальник Еміль Тауфер запровадив ірландську систему виправлення і відкрив майстерні для каторжної праці, а молодих в'язнів навчали грамоти. Серед ув'язнених були Йосип Броз Тіто, Моша Піяде та після Хорватської весни Франьо Туджман.

Лепоглавська в'язниця — це діюча установа максимального рівня безпеки під управлінням Міністерства юстиції Хорватії, а не музей, тому екскурсій камерами чи майстернями немає. Комплекс займає колишній монастир паулінів у місті Лепоглава, Вараждинська жупанія. Пам'ятник жертвам в'язниці, встановлений 2005 року, видно ззовні.

У липні 1943 року партизанські сили провели скоординований рейд, який визволив близько 800 в'язнів за одну операцію. Ця акція досі вважається одним з найбільших визволень в'язниць у регіоні під час Другої світової війни.