Велебитські печери, Печерна система в Ліцько-Сенській жупанії, Хорватія

Лукіна яма-Трояма є печерною системою в горах Хайдучкі кукові, яка тягнеться приблизно на 3700 метрів вапнякових проходів і спускається більш ніж на 1400 метрів нижче входу. Мережа має кілька великих камер і вертикальних шахт, які створюють складний підземний ландшафт.

Словацькі спелеологи виявили Лукіну яму 1991 року; дослідження тривали з 1993 до 1995 року під егідою спелеологічної комісії Хорватської альпіністської спілки, а 2010 року почалися нові роботи. Печера названа на честь Озрена Лукича – Луки, спелеолога, який загинув як хорватський воїн на Велебіті під час війни за незалежність Хорватії. Вимірювання 2013 року дало глибину 1431 м, тоді дев'ята найглибша печера світу.

Система названа на честь Озрена Лукича – Луки, спелеолога, який загинув як хорватський воїн у Війні за незалежність на Велебіті. Дослідження продовжилися у 1993–1995 роках під егідою спелеологічної комісії Хорватської альпіністської спілки, а роботи, розпочаті 2010 року, тривають досі. У 1992 році словацькі спелеологи дісталися лише невеликого озера на позначці −195 м.

Доступ вимагає офіційних дозволів і спеціалізованого обладнання, оскільки печера знаходиться в національному парку Північний Велебіт. Відвідувачі повинні бути готові до технічно складних умов і організувати професійний супровід.

Басейни всередині містять велику колонію п'явок, включаючи вид, який дослідники ідентифікували як абсолютно новий для науки. Це відкриття робить систему важливим місцем для вивчення спеціалізованих підземних форм життя.