Cserehát, Пагорбкуватий регіон на північному сході Угорщини

Черегат це пагорбкуватий регіон на північному сході Угорщини, який простягається у формі трикутника між річками Бодва та Гернад, з висотами, що сягають близько 250 до 300 метрів. Кілька струмків, включаючи Ракаца, Вадас-патак та Шаш-патак, течуть через його долини і можуть розливатися після сильних дощів.

Після угорського завоювання регіон належав роду Аба з центром в Абауйварі; до XIII століття королівські маєтки заселяли родинами королівських слуг — мисливців (Алшо- і Фельшевадас) та кухарів (Сакачі). Премонстратський монастир у Ясо, заснований у XII столітті королем Кьонешем Кальманом, був укріплений 1255 року, а 1619 року його облягав Бетлен Іштван. Від 1550-х османські напади спалили Сіксо 1558 і 1577 року, а 11-тисячне військо було відбито в битві під Сіксо 1588 року.

Назва Cserehát походить від колись великих лісів дуба скельного (Quercus petraea), що вкривали пагорби; їх майже повністю вирубали, і нині залишилися лише молодші дубові насадження та посаджені акації й тополі. Регіон є одним із типових районів дрібних сіл Угорщини, а розсіяні по селах греко-католицькі церкви нагадують про словацьких і русинських переселенців, які заселили цю територію у XVIII столітті.

Регіон найкраще досліджувати пішки або з місцевими знаннями, оскільки долини та струмки створюють різноманітний ландшафт для навігації. Після сильних дощів потрібна обережність, оскільки струмки можуть швидко розливатися, а деякі стежки можуть стати непрохідними.

Назва Cserehát походить від великих дубових лісів (cser), що вкривали пагорби; від них майже нічого не лишилося, тепер переважають акація та насаджені тополі. Найвища точка — Kecske-pad (Irotai-tető), 340 м на північ від Іроти; найнижча, біля Сіксо, — 115 м.