Simontornya Castle, Замок у Шимонторні, Угорщина

Замок Шимонторня — ренесансна пам'ятка й головна визначна споруда Шимонторні. Його почали зводити в 1270-х роках, коли Шимон, син Шаламона з роду Дерьочке, наказав спорудити готичну вежу на острові, що виступав із боліт річки Шіо; ця вежа, від якої замок, а згодом і місто дістали назву, не збереглася. Нинішня будівля — палац: після 1508 року на південному боці від фундаментів звівся блок брамної вежі, старої вежі та сходової клітки, старе палацове крило отримало ще один поверх і аркадну лоджію на всю довжину, а північне крило має пізньоготичну замкову каплицю. Зовнішній обвід мурів із контрфорсами та бійницевим ходом зберігся дуже зруйнованим.

Головну споруду замовив у 1277 році член родини Доррочке на ім'я Шимон. Протягом XVI століття замок зазнав значних змін епохи Відродження, які суттєво змінили його вигляд.

Назва Сімонторня означає «вежа Шимона», за Шимоном, сином Шаламона з роду Дьорьочке, який у 1270-х роках звів початкову вежу. Згодом замок слугував власникам коморою аж до 1960 року, коли почалися археологічні розкопки.

Замок стоїть на північному краю Толнайських пагорбів, де Сіо колись звивався широкою болотистою долиною; середньовічне ядро звели на острові, що піднімався з цієї заплави. До містечка можна дістатися швидким потягом лінії Печ з Будапешта, автомобілем дорогою 61 або дорогами 63 і 64 від автостради M7. Залишки зовнішнього обхідного муру навколо раннього замку видно й досі, щоправда, дуже зруйновані.

Назва замку походить від Шимона, сина Шоломона з роду Дерьочке, який у 1270-х роках звів початкову вежу; ця вежа, що дала назву місцю, не збереглася. Близько 1565–1570 років османську залогу скоротили до 125 осіб проти 191 у перші роки окупації.