Zone de protection paysagère du Sárrét, Ландшафтний парк в медьє Феєр, Угорщина.

Ландшафтний заказник Шаррет охоплює 2211 гектарів між Варпалотою та Секешфегерваром, на території громад Чор, Шаркесі та Шарсентмігай. Він лежить у плейстоценовій улоговині, де понад десятиметровий шар торфу, що утворився на вапняному мулі, нагадує колишнє болото. Сьогодні більша частина території суха, з невеликими ділянками охоронюваних болотяних луків і піщаних степів серед сільськогосподарських полів.

Улоговина утворилася в плейстоцені як північна межа болотистої місцевості, що сягала пагорбів Тольна; її понад десятиметровий шар вапняного мулу є найважливішим покладом цього осаду в Угорщині. Водогосподарські роботи XIX століття осушили більшу частину боліт, залишивши сухі луки, солончакові пасовища та ріллю. Територія площею 2 211 гектарів, з яких 422 під суворою охороною, управляється дирекцією національного парку Дуна-Іпой.

У Шарпентеле, сільці на краю Шаррету, виріс граф Жигмонд Сечені — мисливець і письменник, відомий книгами про полювання в Африці та Азії. Частина парку навколо його колишньої садиби збереглася як Пентелеський ліс, тепер улюблене місце прогулянок, а на місці його перших мисливських вражень встановлено пам'ятний камінь і кімнату-музей.

Заповідна територія лежить між Варпалотою та Секешфегерваром, на землях Чор, Шаркесі та Шарсентмігая, і нею опікується національний парк Дуна-Іпой. Більшість площі — сухі сільськогосподарські угіддя та степи, а цінні болотяні луки збереглися лише невеликими ділянками, тож маршрут варто планувати навколо цих фрагментів.

Заповідник створили насамперед заради дрохв, яких на сухих луках нині лишилося щонайбільше кілька. Тут підтверджено гніздування майже шістдесяти видів птахів, зокрема лучного луня, кібчика, сипухи, а на болотистих ділянках — рідкісного дупеля.