Vodica, Марійське паломницьке місце і каплиця в Баї, Угорщина

Водиця — марійське святилище й каплиця в районі Бая на півдні Угорщини, на дорозі з Баї до Моноштора. Каплицю збудували 1810 року й освятили 1811 року, а між 1930 і 1934 роками її розширили. У ній зберігається образ Богородиці з Немовлям Ісусом кінця XVIII або початку XIX століття, а під шпилем вежі 1931 року встановлено статую Пресвятого Серця Ісуса роботи Іштвана Кендера.

Каплицю збудували 1810 року й освятили 1811 року. Папа Пій VII дозволив прощу на Різдво Богородиці (8 вересня) 1816 року, а архиєпископ Калочі проголосив її 1817 року. Францисканці опікувалися святинею з 1922 до 1950 року, а в 1930–1934 роках каплицю розширили.

Це місце прощі хорватів Угорщини, а меси правлять угорською, хорватською та німецькою. Дослідження Ружи Беговац зараховують Водицю, поряд з Андоч, Джуд, Кіш-Целл, Турбек, Колйноф, Маріякеменд, Ерчин і Сніжною Богородицею над Печем, до святинь, що найбільше сформували народну релігійну культуру хорватів Угорщини. Для хорватів-бунєвців вона має те значення, яке святиня Юд має для хорватів з Барані.

Водиця лежить посередині шляху з Баї на південь до Моноштора, а канал Ференц протікає на захід від кварталу; каплиця належить до парафії святого Антонія в Баї. Меси правлять угорською, хорватською та німецькою, тож перед відвідинами варто уточнити мову. Природна стежка й дитячий майданчик 2006 року розташовані біля каплиці.

Назву Маріакенньє, що означає «Сльози Марії», прийняли 1923 року з посиланням на легенду цього місця. Каплицю збудували 1810 року й освятили 1811-го, а папа Пій VII 1816 року дозволив прощу 8 вересня.