Vérmező Park, Громадський парк у районі Крістінаварош, Будапешт, Угорщина

Парк Вермезе — це громадська зелена зона в районі Крістінаварош з рівним рельєфом, широкими доріжками та трав'яними газонами з розкиданими лавками та місцями для сидіння. Тут є сучасні вуличні тренажери та кілька входів, що з'єднуються з навколишніми вулицями.

Назва Vérmező («криваве поле») походить від страти Ігнаца Мартиновича та його товаришів 20 травня 1795 року після придушення якобінської змови; це не була частина війни за незалежність. Місце було військовим гласісом, незабудованим з 1752 року, а згодом використовувалося як лука. Пам'ятник страченим стоїть на краю парку з боку площі Селла Кальмана.

Назва Vérmező означає «криваве поле» — за стратою Ігнаца Мартиновича та його товаришів тут 20 травня 1795 року; на краю парку з боку площі Селл Кальман стоїть їхній пам'ятник. Біля дитячого майданчика на вулиці Міко — скульптура «Бабки» Іштвана Кіша (1979), а 2008 року до 125-річчя поета Мігая Бабіча тут встановили його перший у Будапешті публічний пам'ятник роботи Ласло Мартона; останні десять років Бабіч жив у будинках поряд.

Парк простягається біля західного підніжжя Замкової гори, обмежений вулицями Attila út, Krisztina körút і Mikó utca, а під його поверхнею тече потік Ördög-árok. Місцевість рівна, стежки перетинають її в кількох напрямках, тож можна пройти з однієї вулиці на іншу. Навпроти Південного вокзалу (Déli pályaudvar) стоїть Vagon — старий зелений залізничний вагон.

Дерева парку порівняно молоді: колишню трав'яну улоговину після Другої світової війни засипали уламками зруйнованого Будського замку й від 1948 року заново засадили — спершу південний край за планами Чорни Антала, згодом північну й центральну частини за планами Янчо Антала. Запланований невеликий ставок посередині так і не з'явився.