Cserszegtomaj Wellcave, печера в Чересґтомаї, Угорщина

Печера Чересґтомаї відкривається на глибині 50 м у бетонній стінці криниці завглибшки 64 м на сільському цвинтарі, на межі тріасового доломіту й міоценового пісковику. Ходи майже горизонтальні, між найвищою і найнижчою точками лише 12 м, але лабіринт сягає понад 3300 м при 146 м схід-захід і 125 м північ-південь. Стіни з окварцованого пісковику вкриті гіпсом, червоним, синім і чорним гематитом, плівками мангану та 5–10-сантиметровими лимонітовими сталактитами.

Печеру випадково знайшли 1930 року під час копання криниці на цвинтарі в Чересґтомаї; перша письмова згадка є в рукописі геолога Розложника Пала. 1931 року німецький університетський професор узяв її готичні колони й склепіння за давню каземату. 1947 року Шентеш Ференц зробив її зйомку, а в 1965–1966 роках спелеогрупа гімназії Толді Ференца збільшила її довжину майже до 800 м.

У літературі печера з 1977 року має назву Cserszegtomaji-kútbarlang; раніше її називали Kút-barlang, Dornyai Béla-barlang та Cserszegtomaj's Well Cave. Найбільша зала названа на честь геолога Szabó Pál Zoltán, якому там встановлено пам'ятну дошку. 1931 року німецький професор, що відвідав печеру, сприйняв її готичні колони й склепіння за давню штучну каземату.

Печера відкривається на глибині 50 м у 64-метровій криниці цвинтаря в Чересеґтомаї, у бетонному облицюванні. Вона закрита: для входу потрібен дозвіл дирекції національного парку Балатон-фельвідекі та попередній досвід печерних походів. Візьміть електричну лампу, адже в південній ділянці вміст вуглекислого газу сягає 4,1 %, а ходи долають переважно рачки.

Температура повітря становить 12,5–12,8 °C, що вище за середню для угорських печер, а вуглекислий газ сягає 4,1 % у найвіддаленішій частині південної ділянки. Вентиляція відбувається лише через вхідний колодязь, тому концентрація CO2 зростає з віддаленістю від нього. Через ці рівні потрібні електричні лампи.