Zuvár, Руїни замку на пагорбі Зувар поблизу Маріаноштра, Угорщина

Зувар — це руїни замку на горі Зувар-хедь висотою 318 метрів між долинами потоків Мішареті та Одамашді. Вершина розміром близько 30 на 50 метрів оточена мурами товщиною 140–300 см, збудованими з грубо обробленого каменю; на північно-східному боці досі видно 12-метрову ділянку зовнішньої площини муру, а також сліди опорних стовпів. Подвійна система ровів і валів оточує вершину, а на північно-східному краї стоїть прямокутний фундамент житлової вежі розміром 6,3 на 7 метрів.

Зувар не згадується в писемних джерелах; його будівничим був, ймовірно, Якаб з Ностре (згаданий 1262 року) або Мігай з Ностроя (1270–72). Територія перейшла до Конрада з Естергома, а перед 1281 роком — до короля через обмін. Ґерґей Дєндьєші записав, що монастир Маріаноштра, заснований Людовіком I 1352 року, збудовано з каменів сусіднього «замку Ностре», тож Зувар, імовірно, був зруйнований уже в середині XIV століття.

Назва Зувар не пояснюється в писемних джерелах; сам замок не згадується в середньовічних грамотах, а сусідній «замок Ностре», про який писав паулінський монах Ґерґей Дєндьєші, є єдиною письмовою згадкою про фортецю тут. Паулінський монастир у Маріанострі, заснований 1352 року королем Людовиком I, був збудований з його каменів.

Руїни розташовані на горі Zuvár-hegy висотою 318 метрів між долинами потоків Misaréti та Ódamásdi і не відкриті для відвідування. Вершина з'єднана з невеликим плато вузьким сідлом на півночі, з інших боків її оточують круті схили. Зовнішні укріплення охоплюють площу близько 100 x 100 метрів.

Розкопки на цьому місці виявили кераміку та металеві предмети 13 століття, які вказують на повсякденну торгівлю та ремесло. Знахідки свідчать, що люди жили тут не лише як воїни, а й займалися повсякденною працею.