Inishvickillane, Острів і гора в графстві Керрі, Ірландія

Інішвікіллейн — це кам'янистий острів і гора в графстві Керрі, частина групи островів Бласкет біля західного узбережжя Ірландії, що піднімається приблизно на 135 метрів. Місцевість містить залишки ранньої кам'яної ораторії, старого кладовища та сліди колишніх кам'яних укриттів.

Інішвікіллейн заселяли з перервами в XIX і на початку XX століття одна або кілька родин; родина Ó Dalaigh з Дун Хіна залишила кам'яну хатину з ґратчастими вікнами. 1974 року острів купив Чарльз Дж. Гогі, а 1980-го завіз туди стадо благородних оленів. 1989 року як прем'єр-міністр він запропонував зробити Бласкетські острови національним парком; 1998 року цей план визнали неконституційним.

Мешканці Бласкетів називали її «The Inis», а назва Inis Mhic Aoibhleáin означає «острів Мака Кіллана». Вона належала родині Ó Dalaigh з Дун Хіна, члени якої й досі влітку переправляються туди пасти овець. Робін Флавер записав твердження острів'ян, що ґрунт занадто багатий для картоплі, але добрий для капусти й цибулі, і що там колись вирощували тютюн.

Інішвікіллейн є приватною та незаселеною, без поромного сполучення, причалу чи зручностей для відвідувачів; тури з Дінгла чи Вентрі не стосуються цього острова. Родина Ó Dalaigh з Дун Хіна досі влітку переправляється, щоб випасати овець, а Гагі 1980 року завіз благородних оленів, тож для висадки потрібен дозвіл власника. Руїни ораторію, цвинтаря, лехту та святої криниці розташовані на південно-східному краю.

Огамічний камінь, знайдений на місці ораторії в 1902 році, є одним з найдавніших зразків ірландського письма і зараз зберігається в Трініті-коледжі Дубліна. Його виявлення на такому віддаленому острові свідчить про те, що це місце колись мало вплив далеко за межами свого ізольованого положення.