Замок Беллімор, Замок у графстві Голвей, Ірландія

Замок Баллімор — це вапнякова вежа з чотирма поверхами в графстві Голвей зі стінами товщиною приблизно 4 фути (1,2 метра). Споруда має оборонні елементи, зокрема вузькі вікна та бійниці, а також двоповерховий житловий будинок, доданий у георгіанську епоху.

Джон Лоуренс отримав землю через шлюб з дочкою О'Меддена, лорда Лонгфорда, і збудував замок 1585 року. Його старший син Волтер одружився з Сесілі Мур 1603 року та відремонтував пошкоджений війнами замок, встановивши мармуровий камін із ініціалами W.L. 1620. Молодшого Джона Лоуренса Кромвель позбавив власності 1641 року за підтримку роялістів.

Лоуренси володіли Баллімором протягом поколінь, і назва замку перейшла разом із маєтком до Сеймурів: Томас Сеймур, який купив землі близько 1824 року, був одружений з Матильдою Маргарет Лоуренс. Їхній син Девід Томпсон Сеймур, згодом комісар поліції Квінсленду, народився в замку в листопаді 1831 року. Від ремонтів Волтера Лоуренса зберігся мармуровий камінний портал з ініціалами W.L. і датою 1620.

Замок Баллімор стоїть у Лоренстауні, графство Голвей, поблизу берегів озера Лох-Шуді, де в червні 1691 року облягали форт Уліка Берка. Вежа й дім 1815 року розташовані на приватній землі, що досі належить родині Нотон, тож місце оглядають з навколишніх доріг, а не зсередини. Мармуровий камін 1620 року міститься у верхній кімнаті.

Волтер Лоуренс увічнив свої ремонти 1620 року мармуровим обрамленням каміна у верхній кімнаті, з викарбуваними ініціалами W.L. і датою. Це родинне свідчення про відбудову після воєн. Згодом замок перейшов до сера Томаса Ньюкомена, а близько 1720 року — до Джона Ейра з Ейркорта.