Аялон, Вапнякова печера в Рамлі, Ізраїль.

Печера Аялон — вапнякова печера поблизу Рамли, ходи якої разом із відгалуженнями сягають 2 700 метрів, що робить її третьою за величиною вапняковою печерою Ізраїлю. Вона лежить за 100 метрів під поверхнею, на 43 метри над рівнем моря та на 27 метрів над теперішнім рівнем ґрунтових вод. Ходи утворюють приблизний чотирикутник, а навпроти входу є велика зала висотою 30 метрів і діаметром 40 метрів із підземним водоймищем водоносного горизонту Яркон-Танінім.

Отвір печери відкрився 2006 року під час видобутку в кар'єрі Nesher Industries. 2022 року історик Рой Мароm витлумачив назву Mazraʽat šīḥa, зафіксовану в XVI столітті для ширшої місцевості, як «ферма ями, порожнини, рову», похідну від арамейського šyḥ’; назву XIX століття muġur šīḥa («печери Шиха») Дінсмор і Дальман 1911 року пов'язали з білим полинем. Печеру досліджував студент-геолог Ісраель Нааман під керівництвом професора Амоса Фрумкіна, а відкриття оголосили на пресконференції 31 травня 2006 року.

Назва печери пов'язана з арабською топонімікою місцевості: у XIX столітті цю ділянку називали muġur šīḥa, «печери Шіха», і Джон Едвард Дінсмор та Густаф Далман у 1911 році пов'язали це з šīḥ, полином білим (Artemisia herba-alba). Ізраїльський історик Рой Марон вивів форму XVI століття Mazraʽat šīḥa від арамейського šyḥ' — «ферма ями, западини, рову».

Печера не відкрита для звичайних відвідувачів, оскільки вона розташована в діючому кар'єрі та охороняється для наукових досліджень. Доступ зазвичай обмежений дослідниками та спеціалізованими експедиціями, які вивчають це місце.

Сліпого скорпіона Akrav israchanani описано за десятьма мертвими екземплярами, знайденими на скельних уступах, а не за живими тваринами; ймовірно, він вимер ще до того, як отримав наукову назву, після того як надмірне викачування підземних вод зменшило озеро печери та його поживу. Назва поєднує єврейське akrav, скорпіон, з іменами дослідників Ісраеля Наамана й Ханана Діментмана.