Гуршат-Таль, Національний парк і природний заповідник у Верхній Галілеї, Ізраїль

Хуршат Таль — національний парк і природний заповідник на шосе 99 на схід від Кір'ят-Шмони, у північній частині долини Хула. Струмок, що відгалужується від Дану, тече кам'янистим руслом із невеликими каскадами й заводями, облямованим великими брилами, і живить басейн. Тут росте близько 240 старих дубів валонських (Quercus macrolepis), деяким 350–400 років; приблизно 60 з них — у необлаштованій частині заповідника.

До 1948 року гай був місцем молитви для мешканців сусідніх сіл, зокрема аль-Хісас і аль-Мансура, а біля дубів стояла могила шейха Алі. У 1950-х держава визнала цінність місця, і в травні 1956 року його включили до плану 50 природних заповідників. Ландшафтні архітектори Ліпа Яхалом і Дан Цур спроєктували ставки й канали з водою Дана; об'єкт відкрили в червні 1963 року.

Арабська назва Седжрат ель-Асара («гай десяти») походить із легенди: десять супутників Мухаммеда встромили палиці в землю, щоб прив'язати коней, і палиці пустили коріння. До 1948 року гай був місцем молитви для мешканців сусідніх сіл, зокрема аль-Хісас, аль-Мансура й ас-Санбарія, які приходили до дубів біля могили шейха Алі.

Гуршат-Таль лежить на шосе 99 на схід від Кір'ят-Шмони, біля північного краю долини Хула. У зоні відпочинку є бунгало, будиночки, наметовий кемпінг і майданчик для автобудинків, а струмок із Дану живить басейн із водяними гірками та рибальський парк. Незабудований природний заповідник, де зростає близько 60 із 240 дубів, відокремлений від упорядкованих ділянок.

Арабська назва гаю, Седжрат ель-Асара («гай Десяти»), походить з легенди: десять супутників Мухаммеда встромили в землю палиці, щоб прив'язати коней, і палиці пустили коріння. Старі дуби збереглися на століття, бо місце вважалося священним; поруч був похований галілейський шейх на ім'я Алі.