Монастир кармелітів, монастир у Хайфі, Ізраїль

Монастир Стелла Маріс — це триповерховий монастир босих кармелітів із брунатного каменю на схилах гори Кармель у Хайфі, збудований квадратом навколо великого внутрішнього двору зі східного боку. Перший поверх має товсті мури з небагатьма малими заґратованими отворами, а церкву увінчує баня на барабані з маленьким золотим ліхтариком і хрестом. Перед входом — підвищена кам'яна тераса з балюстрадою та статуя на постаменті.

Кармеліти оселилися на горі Кармель у 1192 році після Третього хрестового походу, спочатку живучи в печерах у долині Ваді Сіах. Протягом століть вони розширювали своє поселення до монастирського комплексу, який стоїть сьогодні.

Назва Stella Maris, латинською «Зірка моря», — це титул Богородиці як покровительки моряків і рибалок; місцевий переказ виводить її з перекручення stilla maria, «крапля моря». Кожної другої неділі після Великодня процесія несе копію статуї Мадонни з костелу Святої Родини в місті до монастиря, згадуючи її повернення 1919 року після переховування під час Першої світової війни. У ґратці навколо святилища маленькі вогники позначають кармелітські осередки по світу.

Монастир стоїть на західному схилі гори Кармель, вище за маяк і станцію канатної дороги Стелла Маріс; дістатися можна дорогою або довгими сходами від Німецької колонії. Перший поверх із товстими мурами й малими ґратчастими вікнами робить інтер'єр темним; до церкви входять із подвір'я. Пірамідальний пам'ятник у дворі вшановує французьких солдатів, які загинули 1799 року.

У кімнаті праворуч від входу до церкви ченці виставляють знахідки з місця маяка Стелла Маріс, де стояв візантійський монастир, а згодом хрестоносна фортеця. Серед них — стопа великої статуї з написом «Зевс Геліос Кармельський» і вертеп, виготовлений ченцями 1958 року.