The Assyrian Fortress, Археологічний тель у Рішон-ле-Ціоні, Ізраїль

Ассирійська фортеця — квадратна споруда з висушеної на сонці глиняної цегли розміром 15,5 на 15 метрів на піщаному пагорбі заввишки близько 50 метрів над морем на південному заході Рішон-ле-Ціона. Стіни тепер заввишки 3,5 метра на фундаментах завширшки до 3,8 метра, з заглибленою центральною камерою, до якої входили через стелю, і 11 прямокутними комірками навколо. На стрімкому північному боці спускається схил у 45 градусів.

Споруда датується VIII століттям до н. е.; її первісна назва невідома. Зведення могли приписати Саргону II (722–705 до н. е.) на його шляху на південь до Ашдода, але мізерні знахідки пасують і до місцевої фортеці поблизу філістимського міста, і до використання в перський період. Слідів руйнування не знайдено, і місце, здається, зрештою залишили.

Назва пам'ятки сучасна; первісна ассирійська назва невідома. Глечики, глечички, горщики й миски VII століття до н. е., а також сліди пожеж із кістками тварин і керамікою вказують на короткі перебування й нічні табори на телі, а не на заселене місто.

Тель піднімається приблизно на 30 метрів над околицями, і на вершину можна дістатися лише необлаштованими піщаними стежками; доступ не впорядкований. Головну знахідку накрито низьким бляшаним дахом, що ускладнює підхід, а станом на 2022 рік місце було засмічене й занедбане. Булевар Іцхака Рабіна перенесли на південь, щоб не пошкодити залишки, а вздовж дороги звели підпірну стіну з розписами й рельєфами художника Давида Каца, що імітує мур ассирійської фортеці. Місто планує археологічний парк навколо пам'ятки.

Стіни з саманної цегли сягають 3,5 м висоти на фундаментах шириною до 3,8 м, а 11 камер навколо центральної не мають ні зовнішніх отворів, ні підлоги, ні дверей між собою. Тому дослідники вважають, що вони правили лише за підвищену платформу для споруди зверху — прийом, відомий в ассирійській і вавилонській архітектурі.