HaSanhedrin Garden, Парк зі стародавніми гробницями в Єрусалимі, Ізраїль

Сад Хасанхедрін — це насаджений гай площею 28 дунамів у кварталі Сангедрія на півночі Єрусалима, на південь від Нахаль-Цофім. Переважають сосни й кипариси разом із великими лісовими деревами, як-от юдине дерево й таворський дуб, а на скелястих схилах і виходах породи росте типова настінна рослинність. У скелях висічено десятки поховальних комплексів римської доби в Палестині; їх помилково назвали гробницями Сангедріну, і вони дали саду його назву.

Міська влада Єрусалима почала облаштовувати сад 1949 року навколо висічених у скелі гробниць, які називають гробами Синедріону. 1958 року Міністерство релігійних справ купило поховальну печеру, а згодом сперечалося з містом за управління нею, коли почало брати плату за вхід. Від 1966 року в саду відбувалися перші масові святкування Мімуни в Ізраїлі, куди з'їжджалися євреї з Марокко з усієї країни; 1971 року свято перенесли до більшого парку Захер. 2017 року сад і комплекс гробниць відреставрували місто та Ізраїльське управління старожитностей.

Назва саду походить від десятків висічених у скелі поховальних комплексів римської доби, які довго називали гробницями Синедріону, хоча це визначення помилкове. Від 1966 року в саду відбувалися перші великі публічні святкування Мімуни для марокканських євреїв; 1969 року зібралося близько 20 000 людей, а 1970-го — близько 30 000, і авіакомпанія El Al привозила євреїв із Франції. 1971 року святкування перенесли до Ган-Сахер.

Сад лежить у районі Сангедрія на півночі Єрусалима, на південь від Нахаль-Цофім, і займає 28 дунамів. 2017 року його відремонтували муніципалітет Єрусалима разом з Ізраїльським управлінням старожитностей, яке відновило й поховальний комплекс. Частина поховальних печер була в демілітаризованій зоні лінії 1949–1967 років, тому ліс менший, ніж первісно.

Гробниці помилково називають «гробницями Синедріону»: це поховальні комплекси римської доби, а не місце засідань юдейської ради. На 28 дунамах саду розташовані десятки висічених у скелі камер, частина яких до 1967 року лежала в нічийній смузі на йорданському кордоні.