Bet Hanekhot Bezalel, Художній музей у Єрусалимі, Ізраїль

Бет Ханехот Бецалель — музей і виставкова зала, відкриті 1906 року поруч з художньою школою Бецалель на вулиці Шмуеля Ханагіда, 12 у Єрусалимі. У семи залах показували переважно твори єврейських митців, зокрема «Вічний жид» (1900) Шмуеля Гіршенберга та картини погромів Абеля Панна в «залі сліз». Нині в будівлі працює Дім митців Спілки художників і скульпторів Єрусалима.

Колекція почалася 1906 року як зоологічний музей, який зібрав Ізраель Агароні, надсилаючи зразки до природничого музею та зоопарку Берліна; Борис Шац хотів дати митцям Бецалелю взірці місцевої природи. Від 1909 року вона набула етнографічного характеру, а експозицію відкрили для публіки на Песах 1912 року. 1925 року зоологічну частину передали Єврейському університету, а національний музей відкрився 2 червня 1925 року під керівництвом Мордехая Наркіса. Його зібрання 1965 року приєднали до Музею Ізраїлю.

Назва «Бецалель» походить від біблійного майстра, а музей виріс з мистецької школи Бориса Шаца на вулиці Шмуеля Ганадіда. Його сім залів мали назви на честь постатей і тем, зокрема зала Нордау, зала Гіршберга з «Вічним євреєм» (1900) Самуеля Гіршенберга та зала «Глечик сліз», де картини погромів Абеля Панна висіли поряд з реліквіями антиєврейських заворушень.

Будівля стоїть на вулиці Шмуель Ганадід, 12, поруч із ділянкою художньої школи «Бецалель» у центрі Єрусалиму. Музей закрився 1965 року, коли його колекцію передали до Музею Ізраїлю, а тепер у приміщенні діє Дім митців Асоціації художників і скульпторів Єрусалиму. Перед відвідуванням варто перевірити поточні години роботи Дому митців.

Установа розвивалася разом з художньою академією, що робило її не просто виставковим простором, а активним місцем, де формувалися і розвивалися мистецькі ідеї. Цей зв'язок означав, що колекції обиралися не лише для показу минулого, а й для натхнення майбутніх творців.