Hurvat Manot, Археологічна пам'ятка в Північному окрузі Ізраїлю

Хорват Манот — укріплена цукрова ферма часів хрестоносців на невеликому пагорбі заввишки 91 м над морем, на південному березі Нахаль-Кзів, на схід від шосе 70 біля Нагарії. Стіни збереглися до семи метрів заввишки, а сучасний рівень ґрунту лежить приблизно на три метри вище первісного, похованого зсувами й мулом. Акведук від потоку обертав водяне колесо з черпаками, що рухало жорна, а велика склепінчаста варильна зала має 35 на 8 метрів.

У римський і візантійський періоди на сусідньому Хурват-Согар існувало поселення, ототожнюване з Біврою з Єрусалимського Талмуду; там збереглися будівлі, церква, печери й давильні. Хрестоносці знову заселили цей пагорб у XII столітті, коли вперше згадано маєток Манует. Після захоплення фортеці Салах ад-Діном 1187 року вона повернулася до хрестоносців, 1212 року її продали тамплієрам, а 1260 року її взяв мамелюцький султан Бейбарс.

Назва Манует з'являється в хрестоносних грамотах другої половини XII століття, коли лицар Жоффруа ле Тор орендував маєток у церкви Сан-Сальваторе на горі Тавор і вирощував там цукрову тростину. Цукор, зварений у склепінчастій залі, розливали в глиняні глеки, у яких його вивозили до Європи.

Місце лежить на невеликому пагорбі заввишки 91 м на південному березі Нахаль-Кзів, на схід від шосе 70 поблизу Нагарії, там де потік залишає гори Галілеї й спускається до прибережної рівнини. Пагорб укритий природним чагарником, який доглядає KKL-JNF; ця установа знесла більшу частину рослинності над руїнами. Сучасний рівень ґрунту приблизно на три метри вищий за первісний, тож видно переважно верхівки стін і канал, що подавав воду.

Комплекс зберігає всі етапи цукрового виробництва хрестоносців: акведук від Нахаль-Кзів обертав колесо з лопатями, що рухало жорна для подрібнення очерету, а сік варили у склепінчастій залі розміром 35 на 8 метрів, північна стіна якої досі показує отвори для вогню. Сучасний рівень ґрунту лежить приблизно на три метри вище за початковий, ховаючи інші частини споруди.