Hospitaller commandery of Saint-Jean-d'Acre, Середньовічна фортифікація в Акрі, Ізраїль

Госпітальєрська комендаторія Сен-Жан-д'Акр — середньовічна фортифікація в Акрі, Ізраїль. Споруда зосереджена навколо великого двору, оточеного аркадами, з глибокими колодязями та мілкими басейнами для зберігання води, тоді як північне крило містить склепінчасті кімнати, оточені товстими зовнішніми стінами.

Командорство постало після переміщення госпітальєрів до північної стіни XII століття; уперше його засвідчено 1149 року будівництвом церкви Святого Іоанна. 1187 року Салах ад-Дін узяв Акко; після франкського відвоювання 1191 року, коли Єрусалим було втрачено, командорство стало осідком ордену. Будівельна кампанія кінця XII — XIII століття додала крила й поверхи, аж до падіння міста 1291 року.

У північно-східному та південно-східному кутах трапезної — двонефної зали розміром 44 × 22 м у південному крилі — збереглися дві консолі з французькою лілією, емблемою королів Франції. Людовик VII прийняв лілію під час Другого хрестового походу (1147–1149), і зразок з Акры може бути пов'язаний з його візитом 1148 року. Залу часто помилково називають криптою лицарів святого Іоанна.

Комплекс поділено на чотири окремо доступні частини: музей у Grand Manoir нижче рівня вулиці, Старий сераль як культурний центр, музей В'язнів підпілля в османській верхній фортеці та Діван-Хан, художній музей у передньому дворі. Вулиці навколо цитаделі й Старого сералю лежать на сім-вісім метрів вище середньовічного рівня — це найвища точка старого Ако. Grand Manoir здебільшого під сучасною вулицею, до нього ведуть сходи.

Велика зала південного крила, близько 44 на 22 метри, часто помилково називають «криптою лицарів святого Іоанна»; насправді це трапезна, перекрита нервюрними склепіннями заввишки близько 10 метрів на трьох масивних стовпах. Дві консолі в її кутах несуть лілію, емблему французьких королів, яку Людовик VII прийняв під час Другого хрестового походу, можливо пов'язану з його візитом до Ако 1148 року.