Рімо І, Гірська вершина у Східному Каракорумі, Індія

Рімо I є найвищою вершиною масиву Рімо у Східному Каракорумі, на півночі Індії, сягаючи близько 7 385 метрів. Її оточують великі льодовики, зокрема Центральний льодовик Рімо, Південний льодовик Рімо та льодовик Північний Теронг.

Першу спробу на масив зробила японська експедиція 1978 року без помітного успіху; експедиція індійської армії піднялася на Рімо IV 1984 року, а індійсько-британська команда під керівництвом Харіша Кападії піднялася на Рімо III 14 липня 1985 року. Єдине сходження на Рімо I здійснила 1988 року індійсько-японська команда на чолі з Хукамом Сінґхом і Йошіо Оґатою — південною стіною та південно-західним гребенем від перевалу Ібекс, з 1500 м технічного лазіння.

Назва Рімо означає "смугаста гора" місцевою мовою, вказуючи на видимі шари в скелі. Ці смуги видно здалеку, і вони надають вершині її впізнаваного вигляду.

Гора розташована у військовій забороненій зоні поблизу кордону, тому доступ вимагає завчасної підготовки. Альпіністи повинні узгодити з індійською армією та прикордонною поліцією Індо-Тибету отримання необхідних дозволів перед будь-якою спробою.

Рімо I вперше підкорили лише 1988 року учасники індійсько-японської експедиції на чолі з Хукамом Сінґхом і Йошіо Оґатою. Вони вийшли з перевалу Айбекс на південному боці й подолали 1500 метрів технічно складного сходження до вершини. Інших сходжень на головну вершину не зафіксовано.