Lushai hills, Гірський хребет у Мізорамі, Індія

Пагорби Лушай, нині пагорби Мізо, — горбиста область системи Паткай-Аракан-Йома в сучасному Мізорамі, на північному сході Індії. Найвища точка — Фаунгпуй, або Синя гора, заввишки 2157 метрів. Більшість вкрита густими бамбуковими джунглями й низьким чагарником; на сході, де менше дощів, є відкриті трав'янисті схили з гаями дуба й сосни серед рододендронів.

Регіон був систематично задокументований британською колоніальною владою на початку 1900-х років через детальні дослідження та публікації. Ці записи зберегли інформацію про пагорби та їхніх мешканців на той час.

Пагорби названі на честь народу лушай (мізо), найбільшої спільноти; на півдні живуть чакма. Валлійські пресвітеріанські місіонери почали роботу в Айзавлі 1897 року, і люди виявили несподівану готовність до шкільної освіти. Округ поділили на кола, кожне під наглядом перекладача, що передавав накази вождям.

Пагорби лежать у гірській системі Паткай на території Мізораму й Тріпури, а найвища точка — Фаунгпуй (Синя гора) заввишки 2 157 м. Більшість схилів укрита густими бамбуковими джунглями; на сході, де опадів менше, є трав'янисті схили з дубами, соснами й рододендронами.

Бамбук росте природно в достатку по всіх цих пагорбах і давно збирається місцевими жителями для будівельних матеріалів та ремесел. Цей ресурс формував засоби до існування та практичні навички гірських жителів протягом багатьох поколінь.