Joychandi Pahar, Гора в Рагхунатхпурі, Індія

Джойчанді Пагар — це гора висотою 155 метрів у регіоні плато Чхота Нагпур, на схилах якої ростуть різні види рослин і мешкає безліч різновидів метеликів. Ландшафт демонструє поєднання рослинності та дикої природи на всій своїй території.

Пагорб лежить у районі Пурулія, найнижчому ступені плато Чхота Нагпур, у хвилястому ландшафті з розкиданими пагорбами. У підрозділі Раґхунатхпур збереглися старі храми, деякі з 11 століття або раніші, та руїни Панчкот-Раджа; Банда Деул є там пам'яткою національного значення. Для самого пагорба дата заснування невідома.

Щороку після Різдва біля підніжжя пагорба проводиться фестиваль Joychandi Pahar Pariyatan Utsav, який зазвичай триває до 1 або 2 січня. Він дає місцевим митцям сцену для демонстрації своїх умінь і приваблює відвідувачів. Сам пагорб складається з кількох названих вершин, зокрема Jogi Dhal, Chandi, Ghori, Sijano і Ram-Sita.

Joychandi Pahar розташована за 1,5 км від станції Joychandipahar на ділянці Адра–Асансол і за 4 км від Adra Junction. Дорогою до пагорба добираються за 1 км на захід від дороги Раґхунатхпур–Адра через Аннапурна Паллі або за 2 км на південь від дороги Пурулія–Баракар через село Нандуара. Висота пагорба — 155 м, його використовують для скелелазіння.

Сат'яджит Рей зняв більшу частину свого бенгальського фільму «Хірак Раджар Деш» (1980) у цій горбистій місцевості, використавши схили й скелі як декорації вигаданого королівства. Саме цей фільм пов'язує гору з бенгальським кінематографом.