Rajarani Temple, Індуїстський храм у Бхубанешварі, Індія

Храм Раджарані - це індуїстська святиня, побудована з пісковику, що сягає 18 метрів у висоту, з центральним святилищем і навколишнім двором. Зовнішні поверхні мають складні кам'яні різьблення божеств, жінок і міфологічних оповідей, вирізаних у кількох секціях.

Храм датують серединою XI століття н.е. за скульптурним і архітектурним стилем; Браун і С. К. Сарасваті (1953) відносять його до XI–XII століть, між храмами Лінгараджа та Муктешвара. Лише Фергюссон припускав, що будівництво почалося 1105 року н.е. Дослідники приписують його царям і царицям Сомавамші, які переселилися з центральної Індії до Одіші, а його вежі нагадують храми Кхаджурахо.

Назва Раджа Рані походить від жовтого й червоного пісковику, який місцеві звуть раджа і рані. Через еротичні зображення пар храм називають «храмом кохання»; стрункі наїки на стінах відвертаються від аскета, тримають гілку, дивляться в дзеркало, знімають ножну прикрасу чи грають на інструменті. Туристичне управління Одіши щороку 18–20 січня проводить тут музичний фестиваль Раджарані з рівною увагою до гіндустані, карнатакської та одіссі музики.

Храм є платною пам'яткою, яку утримує Археологічна служба Індії. Він стоїть на підвищеній платформі з трьома профілями, тому є кілька сходинок. Портик джаґамохана відремонтовано 1903 року після обвалу; його інтер'єр простий і завершений. Святилище має всередині близько 3,12 м з боку.

У святилищі немає жодного зображення, тому храм зараховують до шіваїтських лише за нішами. Найкраще збережені скульптури — вісім охоронців напрямків (аштадікпала) на центральному фасаді каніки; статуя Варуни ціла й вирізняється оздобленням тіла, зачіскою та виразом обличчя.