Lago di Massaciuccoli, Рамсарське водно-болотне угіддя в Массарозі, Тоскана, Італія.

Озеро Массачукколі — прибережне озеро площею 6,9 квадратного кілометра в провінції Лукка, південний край якого лежить у провінції Піза. Його мілка сіро-блакитна вода вкрита плямами підводної рослинності, а північний берег облямовують болота, майже вдвічі більші за озеро. Канал Бурламакка відводить воду в море у В'яреджо.

У римські часи озеро було відоме як Fossis Papirianis на Tabula Peutingeriana, а згодом лежало на кордоні між республіками Лукка і Піза, що гальмувало спільні осушувальні роботи. 1741 року Лукка спорудила витік Бурламакка з вінчіанськими шлюзами; Фоссо делла Буфаліна виявився невдалим як стік через малий похил і відкритість вітру лібеччо. Південне осушення відбулося лише в 1920-х роках.

Торре-дель-Лаго розташоване між озером і морем як колишній дім композитора Джакомо Пуччіні, який створив багато своїх опер під час тривалого перебування тут.

Дерев'яні настили через водно-болотні угіддя пропонують місця для спостереження за птахами, а велосипедні доріжки дозволяють побачити найбільшу збережену болотну систему в Тоскані. Ранній ранок або пізній день найкращі для відвідування, коли активність птахів найвища.

Озеро має найбільшу в Італії ділянку Cladium mariscus, рослини, що колись укривала прибережну рівнину Версілії. Від XX століття евтрофікація та поширення луїзіанського рака зменшили його рослинність і тваринний світ. У січні 1985 року озеро повністю замерзло, що рідко трапляється в цьому м'якому прибережному кліматі.