Церква св.Мартина Турського, Церковна споруда на Бурано, Венеція, Італія

Сан-Мартіно — церква XVI століття на острові Бурано у Венеційській лагуні. Незавершений зовнішній об'єм має щипцеву центральну частину, обабіч якої стоять два нижчі бічні крила. Усередині склепіння перекриває план латинського хреста з трьома навами, трансептом, двома бічними каплицями і головною каплицею; на протилежній стіні — пневматичний орган Вінченцо Масціоні (1913).

Церкву Сан-Мартіно звели у XVI столітті й повторно освятили 1645 року — цю дату джерела подають для нового посвячення. Дзвіницю приписують Андреа Тіралі, який звів її між 1703 і 1714 роками до висоти 53 метри. Осадки, що почалися ще під час будівництва, посилилися після Другої світової війни; неаполітанська фірма Fondedile під керівництвом інженера Фернандо Ліцці зміцнила вежу роботами, завершеними 1970 року.

У церкві зберігається картина Джованні Баттіста Тьєполо, яка показує, як венеційські художники зображали релігійні сцени. Твір досі доступний для огляду відвідувачами і дає уявлення про мистецькі традиції лагуни.

До церкви можна дістатися водним автобусом маршруту 12, який прямує до станції Бурано. Відвідувачам слід планувати заздалегідь, оскільки години роботи обмежені та змінюються протягом дня.

Церква не має звичайного головного входу на передньому фасаді, натомість має бічний портал у стилі Відродження. Це незвичне рішення робить будівлю цікавим прикладом місцевих архітектурних виборів.