Santa Maria del Piratello, Мала базиліка в Імолі, Італія.

Санта-Марія-дель-Пірателло — прямокутна церква з невеликим портиком над порталом, зведена приблизно за 3 км на захід від Імоли на Віа Емілія. Її збудували майстри Доменіко і Дзіліо делла Лобіа да Лугано, а дзвіницю спорудили невдовзі після 1500 року за проєктом Браманте. Усередині два поперечні нефи з оздобленням XIX століття, а в центрі апсиди — фреска Мадонни XV століття.

1483 року прочанин Стефано Манджеллі повідомив про об'явлення Марії біля образу Богородиці під грушею (пірадель місцевим діалектом), за 3 км на захід від Імоли. 1489 року Катерина Сфорца отримала папський дозвіл на будівництво церкви й монастиря, освячених 27 березня 1492 року; наву розширили між 1532 і 1540 роками. Пій XII звів храм до малої базиліки 8 грудня 1954 року.

Назва Пірателло походить від романьольського piradèl — маленької груші, що в 1483 році затіняла образ. Від 4 лютого 1617 року рада Імоли дозволяє щорічний в'їзд образу до собору, який несуть члени Братства Пресвятих Тайн; 1714 року його увінчали золотою короною. Ченці зберігають у музеї дві реліквії блаженного Джеремії Ламбертенґі: ліжко з 189 цвяхів і знаряддя покути.

Святилище стоїть на Віа Емілія приблизно за 3 км на захід від Імоли, поруч із цвинтарем Пірателло, що постав із монастирського дворика 1821 року. До нього під'їжджають з Віа Емілія; липову алею перед церквою посадили з волі Пія IX у 1850-х роках.

Церква зберігає дві реліквії блаженного Джироламо Ламбертенґі, засновника й першого настоятеля монастиря: його ліжко, складене зі 189 цвяхів, і релікварій із головними знаряддями покути, які він використовував у роки перебування тут. Він помер 25 березня 1513 року.