Convento di Sant'Antonio, Готичний монастир і базиліка в Ночера-Інферіоре, Італія

Монастир Сант'Антоніо розташований на вершині однойменного майдану, на південному схилі пагорба Парко в Ночера-Інферіоре, над монументальними сходами з білого каменю, відновленими на початку XIX століття. Його портик із сірого туфу має півциркульні арки на чотирикутних стовпах із листяними капітелями; інтер'єр церкви, перебудований Джованні Розальбою у 1829–1831 роках, перекритий циліндричним склепінням на восьми здвоєних стовпах.

Монастир бере початок від Гвідо Філанджері, будівництво розпочалося в 1256 році на місці попереднього скиту, присвяченого святій Катерині. З часом комплекс перетворився на великий центр релігійної та наукової діяльності в регіоні.

Церква присвячена святим Франциску Ассізькому та Антонію Падуанському, хоча спочатку була присвячена лише святому Франциску. Родина Карафа-Кастріота Скандербег фінансувала її розширення у XVI столітті, а їхні герби викарбувані біля основи стовпів під готичним перехрестям. Реставраціями XVII та XVIII століть керувала Арчіконфратерніта дель Іммаколата Кончеціоне в Сант-Антоніо.

До церкви ведуть монументальні сходи з білого каменю, відновлені в першій половині XX століття; вони виводять до портика з сірого туфу з півциркульними арками на чотирикутних стовпах. Усередині під час робіт 1829–1831 років підлогу підняли на 79 см, тому дерев'яні двері 1546 року тепер розташовані вище п'яти готичної вхідної арки. Приміщення монастиря прилягають до церкви й cloister.

У 1385 році в залах монастиря відбулася змова проти папи Урбана VI, що свідчить про його залучення до важливих церковно-політичних справ. Цей епізод показує, що комплекс був не лише духовним центром, але й місцем, де розгорталася церковна політика.