Plemmirio, Морський заповідник поблизу Сиракуз, Сицилія, Італія

Племміріо — морський заповідник, що охоплює 2429 гектарів моря вздовж 14,35 км узбережжя на сході півострова Маддалена, до мису Мурро-ді-Порко над затокою Ното. Берег — це низька пласка плита світло-бежевого й сірого шаруватого каменю з тонкими горизонтальними смугами, з двома блоковими виступами та мілкими калюжами; темніший розмитий уступ торкається води. Далі — відкрита блакитна вода й далекий скелястий мис.

Охоронна зона була створена у 2004 році італійською владою для збереження морського різноманіття та екологічного балансу. Її було розділено на три зони, щоб дозволити різні рівні використання та збереження.

Назва Plemmirio походить від сицилійського «a piḍḍirina», тобто «прочанка»; звідси й італьянізована форма «Pillirina» для Punta della Mola. Крайня точка заповідника — мис Мурро-ді-Порко над затокою Ното. Документальний фільм «Plemmirio l'ultima costa», написаний і знятий Антоніо Каєю 2015 року, розповідає про природу й історію цієї території.

У цьому районі є кілька місць, де можна зайти у воду з берега, з дерев'яними платформами, встановленими в теплі місяці для полегшення доступу. Для дайвінгу потрібен дозвіл від адміністрації заповідника.

2017 року на глибині 36 метрів виявили уламки британського бомбардувальника Vickers Wellington, збитого о 2 годині ночі 9 липня 1943 року під час операції «Хаскі». На мілководді заповідника ростуть також тротуари верметидів — біоструктури морських черевоногих молюсків, схожі на малі коралові рифи.