Area marina protetta Santa Maria di Castellabate, Морський заповідник у провінції Салерно, Італія

Морський заповідник Санта-Марія-ді-Кастеллабате охоплює 7 075 гектарів моря і 2 гектари узбережжя в межах комуни Кастеллабате, між мисом Ольястро і бухтою Сауко. Він поділений на три зони: заповідна зона A (169 га, між Пунта-Трезіно і Пунта-Пальярола, купання заборонено), загальна зона B (3 092 га, з підзоною B1 площею 134 га біля соснового лісу Лікоза) і часткова зона C (3 699 га). На морському дні є коралогенні угруповання та луки Posidonia oceanica.

Територія отримала офіційний статус охорони у 2009 році після десятиліть наукових досліджень, що розпочалися у 1960-х роках. Дослідники зосередилися на вивченні морських екосистем між Трезіно та Лікоза, що виявило екологічне значення регіону.

Назва заповідника походить від прибережного селища Санта-Марія, однієї з морських фрацій Кастеллабате, уздовж яких він тягнеться, разом із Трезіно, Лаго, Сан-Марко, Лікозою та Ольястро-Марина. Ракоподібне Syriella castellabatensis, виявлене поблизу Лікози 1975 року, названо на честь цього місця. Біля Лікози є верметове рифове утворення з Dendropoma cristatum — середземноморська біоконструкція, схожа на тропічні коралові рифи.

Заповідник поділено на три зони з різними правилами для плавання, дайвінгу та використання човнів. Відвідувачам слід перевірити конкретні правила для запланованої діяльності перед входом, щоб дотримуватися відповідних рекомендацій для цієї зони.

Вчені виявили новий для науки вид ракоподібних під назвою Syriella castellabatensis, який мешкає у водах заповідника. Це відкриття підкреслює екологічну цінність території та її роль у виявленні раніше невідомих морських видів.